- самозванець
- samozwanec'
ч.samozwaniec
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
самозванець — нця, ч. 1) Той, хто видає себе за іншу особу, незаконно присвоюючи собі чуже ім я, звання тощо. 2) жарт. Той, хто з власної ініціативи, без уповноваження, береться за певну справу, самочинно приступає до виконання якихось обов язків … Український тлумачний словник
самозванець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Пушкин, Никита Михайлович — окольничий; умер в 1622 г. Начало его службы относится к царствованию Иоанна IV, но более видное служебное положение он занял лишь в Смутное время. В 1570 1572 гг. он "поддатня" в походе к Новгороду; в 1577 г. московский дворянин;… … Большая биографическая энциклопедия
самозванка — и. Жін. до самозванець … Український тлумачний словник